06.04.2006 Європа заговорить по-нашому
Вчора міністр з прав людини і національних меншин Сербії і Чорногорії Расим Лайжик заявив, що з 1 липня українська мова одержить статус регіональної мови і мови національних меншин. Це перший подібний випадок – українська мова раніш не мала офіційного статусу в жодній країні світу. Представники української діаспори в Сербії стверджують, що з наданням українській мові нового статусу в суспільному і культурному житті діаспори особливих змін не буде. У свою чергу, українські вчені не радять Україні переймати сербський досвід у стосунку російської мови.
Українська мова одержить статус регіональної мови і мови національних меншин, відповідно до Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин, прийнятої в 1992 році. Держави-члени Ради Європи зобов’язані ратифікувати хартію шляхом прийняття закону в парламенті. Сербія приєдналася до хартії торік і, відповідно до цього документа, зобов’язалася “сприяти і заохочувати використання мов національних меншин” і “створювати умови для нормального функціонування цих мов”.
Регіональні мови і мови національних меншин вже існують у багатьох країнах Європейського союзу. Так, наприклад, у Франції існує чотири регіональні мови – провансальська, баскська, бретонська і каталанська. В Іспанії таких мов також чотири, в Італії одна – фріульська, на якою розмовляють лише в двох містах, а в Данії фарерською мовою спілкуються лише в одному місті на Фарерських островах. Незважаючи на те що чисельність людей, що використовують у повсякденному житті регіональні мови, іноді складає усього кілька тисяч, цими мовами видаються газети і книги, у деяких країнах організовано теле- і радіомовлення.
Крім української статус регіональної в Сербії і Чорногорії одержать албанська, болгарська, боснійська, угорська, романська, румунська, словацька і хорватська мови. Після того як рішення сербського уряду набере чинності , українську мову офіційно будуть використовувати в діловодстві місцевих органів влади, в судах, медичних установах, дошкільних, шкільних і вищих навчальних закладах.
Представники української діаспори спокійно поставилися до цього рішення. Глава товариства “Просвіта” (самостійна організація, що не має стосунку до “Просвіти ім. Тараса Шевченка”) у Сербії Василь Дацишин розповів Ъ, що українська діаспора, що нараховує близько 5,5 тис. чоловік, комфортно почуває себе в Сербії. В країні функціонує Українська національна рада Сербії і Чорногорії. Ця організація допомагає відкриттю українських шкіл або окремих українських класів у сербських школах, організовує культурні товариства. “Життя українців у Сербії і так непогано налагоджено: у нас є свої передачі на телебаченні, наші школи фінансуються за рахунок держави, так що нічого епохального від цього рішення ми не очікуємо”,- заявив пан Дацишин.
Тим часом українські вчені не радять переймати сербський досвід у стосунку російської мови. Професор етнографії Київського національного університету ім. Тараса Шевченко Марина Гримич вважає, що в Україні надання російській мові статусу регіональної не сприйме західна частина країни. “В Україні питання мови – одне із най делікатніших. Якщо проектувати досвід Сербії на Україну, це може вилитися в конфлікти, так що у нас в країні з наданням російській мові будь-якого офіційного статусу поспішати не варта”,- впевнена пані Гримич. Нагадаємо, що спроба харківських народних депутатів привести у відповідність до Європейської хартії регіональних мов статус російської мови в Україні закінчилася скандалом. Тодішнього мера міста, що ініціював це рішення, і депутатів Харківської міської ради, що прийняли його, звинуватили у “спробі підняти свій рейтинг перед виборами”.
АРТЕМ СКОРОПАДСЬКИЙ,© 1991-2006 ЗАО “Коммерсантъ.
