07.05.2008 Олексій Мочанов: «Водій, тисни на газ, але знай міру!»
На травневі свята багато хто з вас поїде подорожувати – українськими дорогами або закордонними автобанами. Не вдасться нині вирватися з міста – попереду літо, море, пляжі…
У будь-якому випадку стануть в нагоді поради Олексія Мочанова, чемпіона України, майстра спорту по раллі, пілота Racing Team Ukraine, експерта-ведучого програми «Екіпаж».
Олексій Мочанов
САМ СОБІ ШТУРМАН – Важливо продумати час старту. Наприклад, до Львова небажано виїжджати з Києва в другій половині дня, а до Москви – рано вранці: всю дорогу сонце лупитиме прямо в обличчя. Погано покидати великі міста після обіду в п’ятницю і повертатися в недільний вечір – завжди щільний трафік через дачників і заміських круїзерів.
Якщо маршрут невідомий, потрібно увесь його заздалегідь виписати з карти на листок формату А4 через ключові точки – населені пункти, номери доріг і з’їздів, приблизні відстані між ними. Картою або атласом в дорозі користуватися незручно і небезпечно, а по листку можна контролювати переміщення навіть на ходу. Важливо не забути при виїзді з міста напроти поста ДАІ або знаку «кінець міста» обнулити одометр – лічильник пройденого добового кілометражу.
ЛЯПАНЦІ ЗА БОРТ! – Заздалегідь слід заправити автомобіль, залити повний бачок обприскувача лобового скла, перевірити і виставити максимально допустимий заводом тиск в колесах (включаючи запаску!), кинути за сидіння пару пляшок води (обов’язково одну негазовану), узяти з собою пару шоколадки з горіхами, яблуко, банан. жуйку. Зняти з брюк ремінь, розстебнути верхній гудзик, перевірити наявність сонцезахисних окулярів, дисків в чейнджері. Якщо його немає, викладіть диски на переднє сидіння або під руку пасажирові.
Влітку не надягайте в дорогу шкіряні кросівки і у жодному випадку – ляпанці або тапочки. Потрібно мати хоч би пару правильного зручного взуття для автомобіля. У холодний або прохолодний час заздалегідь подумайте про одяг за кермом, щоб не потіти і не мерзнути. Якщо светр – то не під горло, якщо сорочка – то з розстебнутим коміром. Ніяких напівчобіт – слизько і жарко.
Краща температура на клімат-контролі – 22 градуси. Переважно поставити обігрів спочатку на автоматичний режим, потім розвести потоки «на скло і ноги». Влітку в режимі кондиціонера потрібно використовувати середні дефлектори на панелі, подати в них повітря «+21 авто» і підняти направляючі вгору, відвівши повітряний потік від обличчя і направивши максимально в стелю.
КАВА З МОРОЗИЛКИ – Перед виїздом не забудьте про туалет – потреба ця мала, але зла! Якщо подорож починається рано вранці, у жодному випадку під час сніданку не пийте ніякої рідини ДО кави. Тільки навпаки: спочатку кава, потім вода або сік. Інакше «на клапан» всю дорогу тиснутиме не по-дитячому. Під час їзди на дуже великі відстані (для мене це більше тисячі кілометрів в день за один присід) приготуйте «каву по-ралійному» – на літр води 7 ст. л. розчинної кави, 7 ст. л. цукру, остудити, залити в літрову пластикову пляшку і максимально охолодити. Як правило, літра вистачає на три тисячі кілометрів. Тільки важливо не зловживати – ніякої користі для здоров’я «рідкий будильник» не приносить.
Курцям важливо узяти з собою в дальню дорогу не улюблені звичайні сигарети, а максимально легкі – в дорозі куріння не стільки задоволення або звичка, скільки ситуативна потреба. Виїжджаючи вранці, важливо утриматися від куріння першу годину – голова довше залишиться свіжішою і менш втомленою надвечір.
ХАЙ БУДЕ СВІТЛО! – Не варто для траси міняти регулювання сидіння на більш розслаблене – хай посадка буде такою ж правильною і зосередженою, як при щоденних поїздках містом. Їхати слід з включеним ближнім світлом фар цілу добу, але без протитуманок – подумайте про стрічних, і не на габаритах, – подумайте про себе.
У темний час настійно рекомендую включати в салоні світло, хоч би одну з лампочок над дзеркалом. Ефект приголомшливий – очі не втомлюються зовсім. Це як різниця між переглядом телевізора в кімнаті без світла і з включеним торшером або бра. Реально одна з найбільш безцінних порад від далекобійників, якою користуюся завжди!
Пристібайтеся! Це навіть не обговорюється.
ШВИДШЕ НЕ ОЗНАЧАЄ КРАЩЕ – Тепер про головне – швидкість пересування по трасі. Практично ніколи не їжджу більше 140 км/год. Найкомфортніша, економніша і безпечніша швидкість. На хорошій, з двома смугами, дорозі можу місцями, де упевнений на 101%, підняти швидкість до 150-160 км/год. Швидше їздити відучила наша з Максом Салюком тренувальна Subaru Impreza Prodrive – після 160-ти (це 4 тисячі обертів двигуна на 6-ій передачі) витрата просто атомна. Це не тільки і не стільки додаткові безглузді фінансові витрати в дорозі, скільки мінімум ще одна зупинка на дозаправку повного баку – 6-8, а то і 10 хвилин. Можна всю трасу їхати на 20-30 км/год повільніше і приїхати в той же час! Висока середня швидкість складається не з високої максимальної, а з ретельної підготовки до поїздки і стабільної їзди з мінімумом запланованих зупинок. При необхідності дальніх переїздів краще скоротити час на сон, чим підняти максималку.
СЛОВО ВОДІЯ-ЗАКОН! – Якщо в салоні пасажири, домовтеся відразу, що водій – головний і єдиний персонаж, що ухвалює рішення, суперечки з яким в дорозі марні. На 500 км я зазвичай планую одну зупинку приблизно на півдороги – сумістити заправку машини і зворотну процедуру для екіпажа в одному місці і в один час, протерти фари і скло від мошкари і багнюки (стануть в нагоді очищувач скла, вода, губка і рулон паперових рушників). На решті маршруту будь-яка зупинка – це різке падіння середньої швидкості і необхідність її надолужувати. Тому через населені пункти я не вишиваю – зупинка біля ДАІ для пред’явлення документів абсолютно не вписується в графік руху. Там, де знаю або відчуваю, що стоять патрулі, їду строго в рамках правил, навіть якщо осьову намалювали 10 років тому. По хорошій широкій дорозі на швидкій, технічно справній машині можу трохи придавити педаль газу, але як тільки згадую, скільки знайомого і дуже тямущого народу перебилося в безпечних на перший погляд ситуаціях, – все одно скидаю швидкість в свій звичайний режим.
Ще раз повторю. Якщо грамотно спланувати поїздку і контролювати ситуацію в дорозі, то навіть при максимальній швидкості «всього» 140- 150 км/год нескладно витримати середню 115-120 км/год. Перевірено багато разів. А це проїзд траси Київ-Одесса за час трохи більше 3,5 години, нікуди не поспішаючи і нікого не підставляючи. Або 8 годин з Києва до Ялти, включаючи гірську дорогу від Сімферополя!
Довідка: Олексій Мочанов. Пілот команди «Racing Team Ukraine», експерт телепрограми «Екіпаж» на Першому Національному, інструктор-випробувач на Північній Петлі Нюрбургрінга (найстаріша, відоміша і небезпечніша з нині існуючих гоночних трас в світі), інструктор-методист Центру контраварійної підготовки «Альфа-щит». За його спиною сотні випробувань цивільних і гоночних автомобілів і шин, десятки тисяч кілометрів тестових доріг від Сахари до заполярної Фінляндії. Чемпіон України по автомобільному слалому, володар Кубка України з раллі на серійних автомобілях. Майстер спорту України і Росії з автоспорту. 12 рекордів швидкості, 9 з яких – абсолютні.
Теленеделя
Джерело АРАТТА-УКРАЇНА
