14.02.2008 «Польові дослідження» щасливого шлюбу
Сьогодні на одного працелюбного, активного, емоційного, незалежного від алкоголю і наркотиків чоловіка у віці від 20 до 60 років доводиться 150 не менш гідних жінок. І це не тільки в Україні!
«…Очень жаль, что на 10 девчонок
по статистике 9 ребят»
Ця пісня 60-х років минулого століття, така актуальна свого часу, сьогодні, кажучи журналістською мовою, чистісінької води дезінформація. Сьогодні на одного працелюбного, активного, емоційного, незалежного від алкоголю і наркотиків чоловіка віком від 20 до 60 років доводиться 150 не менш гідних жінок. І це не тільки в Україні! Така ж ситуація спостерігається в Білорусі і Росії. Дана інформація була обнародувана демографами в 1999 році, і з тих пір це питання не підіймалося. Напевно, щоб не сіяти паніку. Ще б пак – коли замислюєшся, скільки у тебе конкуренток – паніки не уникнути. А ось зіпсованих нервів і «розбитого серця» на думку «польовиків» (учених, що працюють з енергоінформаційним простором на рівні торсіонних та інших полів тоншого плану) уникнути можна. Досить «подивитися» в площину енергетичної взаємодій чоловіка і жінки на рівні сім’ї і соціуму.
Жінки в середньому відрізняються від чоловіків великим апасом життєвих сил, але меншою стабільністю через свою емоційність. На підставі цього учені зробили фундаментальний висновок: енергійній і «летючій» панночці обов’язково потрібний «земний стабілізатор», тобто чоловік. Причому дуже потрібний! Саме тому нам так «уж замуж невтерпёж», і ми прагнемо знайти собі хоч би якусь пару. Відома російська співачка Олена Свірідова в одному зі своїх інтерв’ю говорила про це так: «Мені не потрібний чоловік для матеріального забезпечення, мені не потрібний чоловік, щоб допомогти творчо розкритися, мені потрібний чоловік для стабільності емоційної». А як же справи йдуть у чоловіків? За термінологією В’ячеслава Губанова (ректор Міжнародного інституту соціальної екології), у самодостатнього, енергонадмірного чоловіка, виявляється, такого яскраво вираженого прагнення немає. А ось у енергонедостатніх (з невеликим запасом життєвих сил) є. Такий чоловік у вигляді дружини отримує «матір-годувальницю», яка щедро ділиться з ним всім, що у неї є на рівні власної енергетики, а чоловік її, рідну, стабілізує. І все б добре, але! Виявляється, підстави такого шлюбу змінюються раз на 5 років, тобто відбувається свого роду інвентаризація, внаслідок чого потенціал шлюбу може бути визнаний вичерпаним.
А ось діти на «польовому» рівні можуть шлюб не укріплювати, а навпаки розхитувати. Коли «мама» енергетична стає мамою реальною і годує в прямому і переносному сенсі своє рідне дитя в першу чергу, то чоловік – «обжерся груш»! На побутовому рівні ми часто спостерігаємо ситуацію, коли молода мама або жінка «в цікавому стані» так сильно поглинена своєю дитиною, що чоловік, «перехрестившись», йде на сторону. Звичайно, в соціальному сенсі це аморально. Але, на жаль... Дитину жінка народжує, перш за все, для себе, тому що це НАШЕ природне прагнення. І занурившись з головою в материнство, ми дійсно іноді забуваємо, що поряд все ще є чоловік. Чи можна вважати такий «розклад» енергоінформаційної картини походу чоловіка на сторону виправданням? З погляду соціальних зв’язків, тобто на побутовому рівні – ні. З погляду енергетики – так. Проте, все не так вже сумно. «Попереджений – означає озброєний!». Ми ж не акумулятори несвідомі! Ексцесу можна запобігти плановим «підгодовуванням» улюбленого чоловіка. Крім того, для енергонедостатнього чоловіка бажання мати дитину часто означає бажання прив’язати до себе дружину. Отже доведеться платити вірністю за задоволення. А як же чоловіки з хоооорошим запасом життєвих сил? Цим прив’язувати сильцем нікого не потрібно. В них говорить здоровий природний егоїзм – «моя кров», «схожий на тата!». Такий прилив гордості і батьківських відчуттів, як правило, лавиноподібно спостерігається по досягненні дитиною трьох років.
Відволікаючись на тему дітей, цікаво відзначити, що дитина вибирає собі як сексуального партнера, в основному, енергоінформаційний «портрет» свого батька протилежної статі.
Ще одні «граблі», на які наступає пара, лежать, як не дивно, в площині радощів, приємних сюрпризів та інш., чого ми всі чекаємо від повноцінної сім’ї. Питання: «Звідки партнерові знати, що зробить тебе щасливою(-вим)?» Виявляється, для встановлення тривалих відносин необхідно пізнати самого себе і познайомити з собою, коханою, свого партнера. У взаємозбагаченні відчуттями, емоціями, здібностями і полягає, в принципі, суть близьких відносин. Адже партнер – це завжди казка: повчальна, забавна і зворушлива. А якщо не хоче? У сенсі брати участь в цікавому пізнанні вас? «Роби іншому те, що хочеш, щоб робили тобі». А якщо ти, як і раніше, на «голодному пайку»? Тоді потрібно зрозуміти, чому? Якщо це принципова позиція – не давати те, чого партнер потребує, то тоді, як говорять «польовики», «з’являється право наліво»!
Приклад: ваш партнер (це для жінок) хороший в побуті, але «непідйомний» щодо компліментів, подарунків, флірту. А вам це необхідно, як повітря! Тоді згадуємо про так званих «друзів дому». І отримуємо задоволення від емоційних «сторонніх чоловіків». При цьому не йдеться про те, що ви негайно стрибаєте до нього в ліжко. Ми ж говоримо про ваш емоційний голод! Звичайно, серед друзів вашого партнера теж може з’явитися «бойова подруга», яка супроводжуватиме його на рибалку, футбол, комп’ютерний клуб – якщо вас там з душі поверне. Що ж робити? Відразу ж виставляти речі за двері або влаштовувати бойкот не варто. Це ще не зрада. Підвищувати якість свого життя мають право все. А якщо хтось не має, то задоволення від спілкування стає не обопільним, і це вже ніяке ні спілкування – а згвалтування. І не важливо, що при цьому говорять «сусіди-доброзичливці». Якщо вам обом комфортно – хай так і буде! А якщо ні – «насильно милий не будеш». Існує також правило: «Більше трьох разів не утримуй».
Взагалі, якщо в основу ставити принцип рівності – тобто спілкування приносить радість обом – то тоді всі події і навіть слова знаходять свій дійсний сенс. Урсула ле Гуїнн називає це Дійсною Мовою. Наприклад, жінка говорить: «Мій чоловік б’є мене, тільки коли він п’яний. А коли тверезий – він мила людина». Що ж це означає на Дійсній Мові? В’ячеслав Губанов «переводить» це так: «Я – чмо! Я нічого кращого негідна. Нарешті я знайшла собі людину, яка періодично підтверджує мій комплекс неповноцінності.» А ось коли критична маса самоприниження примусить вас повірити, що партнер, який постійно принижує вас, – це не Ваш випадок навіть в дефіциті чоловіків, тоді в стані афекту ви нарешті поясните йому «хто є ху», і спрацює правило: «близькі, рідні і друзі є такими до тих пір, поки не доведуть зворотнього». Не чекайте, поки ваш «вампір» сам збере речі і піде. Цього, швидше за все, не буде! Зробіть все самостійно, аж до зміни замків. Поставте собі «п’ятірку» і скажіть стобі, що у вашому житті такого більше не повториться. А якщо партнер намагається переграти ситуацію, кращий «захист» – це фраза: «Мені це не цікаво!»
Парадоксальні рекомендації, чи не так? Адже там, за дверима в черзі ще 149 конкуренток. Можливо, у них 9 життів, як у кішки, і одну з них вони цілком можуть прожити з тираном, хамом і людиною, якій абсолютно наплювати на ваші потреби. Але це вже їх проблеми!
Повертаючись до здорових відносин, адже ми говоримо саме про це, наступний «тонкий» момент, виразно видний на «польовому» рівні, це секс. Ні, опис способів задоволення партнерів виходить за рамки даного матеріалу. Просто є один цікавий нюанс, що стосується жіночого прагнення «включити голову» (тобто ліва, чоловіча півкуля) в самий невідповідний час. «Чи любить він мене? Як же зробити йому приємніше?» – ці та інші питання примушують жінку відволікатися від тілесних відчуттів і думати. Чоловік починає напружуватися. Адже на польовому рівні поряд з ним раптом виявляється «мужик» – тобто активувалася «чоловіча» півкуля! Цікавість зникає. А тим часом (якщо, звичайно, партнер не закінчений егоїст), отримавши (нехай навіть першою) максимальне задоволення за допомогою партнера, жінка запалює його ще більше. Задоволені всі!
Випадок принесення додому зарплати також дуже цікавий момент! Ось приніс чоловік сантиметр «зелени» (10 000 доларів) або менше – не важливо, і хоче у відповідь емоцій. А жінка йому і говорить: поклади туди, де гроші, на поличку, і пішла далі з подругою по телефону говорити. Як наслідок – емоційний голод у чоловіка. Так і підмиває його брудні шкарпетки в центрі вітальні кинути, попіл в квітку здрейфити або взагалі з друзями «на пиво» піти. А всього і справ-то було – 2 хвилини прицільно порадіти.
На всі ці нюанси можна уваги не звертати і під страхом самоти знову і знову вступати у зв’язки з людьми, де або ваші дійсні потреби постійно ігноруються, або ви плюєте на інших. І тоді, як то кажуть, кожному буде дано по вірі його. Але краще все ж таки вірити в те, що святе місце порожньо не буває. Але для цього місце, тобто ваше серце (або, якщо хочете, поле) повинне бути реально свято, щоб туди не було спокуси плювати.
Наталя Ревська, спеціально для І-Репортера
