20.08.2007 Інтернет не розкіш, а спосіб заробляти гроші
Всесвітня мережа сьогодні виконує різноманітні функції – інформаційні, розважальні, комунікаційні тощо – і є невід’ємною частиною багатьох сфер діяльності. А завдяки тому, що Інтернет із легкістю «долає відстані» за лічені секунди та не потребує витрат на оренду приміщення, він став ефективним засобом ведення бізнесу. На Заході переваги мережі вже приносять неймовірні прибутки, проте Україна у цьому напрямі робить лише перші несміливі кроки. Гальмує розвиток такого бізнесу невелика кількість користувачів мережею. Однак Інтернет розвивається, а бізнес в Інтернет має великий потенціал, із цим важко не погодитись. А розпочинати свій бізнес фахівці радять уже сьогодні. Адже, за їх прогнозами, через кілька років у цій сфері виникне така конкуренція, яку витримати буде набагато складніше.
Дитячі забавки
Не відходячи від комп’ютера, з нульовими капіталовкладеннями
На заході є рекламні агентства, які у нас називаються “спонсорами”. Вони пропонують можливі варіанти заробітку для користувачів Інтернет, привертаючи таким чином увагу до своєї реклами. На оплату часу, витраченого на перегляд реклами, спонсори спрямовують до 90% коштів рекламодавців. Проте, враховуючи, що ці кошти обчислюються мільйонами доларів, сума, що залишається спонсорам після таких виплат, їх цілком влаштовує. На сьогодні основними видами заробітку для користувачів мережею є серфінг спонсори, поштові спонсори та клік-спонсори.
Серфінг спонсори пропонують оплачувати час перебування в мережі. Тобто поки ви знаходитеся в мережі, вам сплачують в середньому 0,3$ за годину. Для цього потрібно зареєструватися і скачати невелику програму. Вона відкриває на екрані віконце, в якому крутиться реклама. Доки вона крутиться, вам нараховують гроші. Але потрібно ворушити мишкою раз на 2 хвилини і переходити із сайту на сайт раз на хвилину, тобто активно “серфінгувати”. Інакше спонсор вважатиме, що вас немає за комп’ютером, отже, немає за що платити.
Поштові спонсори – це рекламні агентства, функція яких полягає у масовій розсилці листів рекламодавців. За кожен надісланий лист вони отримують близько 0,15$. Співпраця з ними також не потребує особливих знань – слід лише зареєструватися в одного чи декількох спонсорів та переглядати рекламні оголошення, що одразу почнуть надходити до поштової скриньки. За перегляд кожного з цих листів ви отримуватимете 0,05$.
Така ж схема роботи і з клік-спонсорами, але тут ви заходите на сайт спонсора і натискаєте на банери. За кожен банер – відповідна сума грошей. Але, якщо вас не влаштовує підраховування центів і хвилин або ви переросли “халявний” заробіток, тоді буде цікаво дізнатися про те, як вести
Бізнес в Інтернет по-дорослому
Он-лайн магазини
Зараз таких магазинів в Україні близько 200. Найпоширеніший вид товару, що пропонується в них – книги, відеокасети, диски, тобто ті речі, які не є ексклюзивними і не потребують примірки. Рідше продаються високотехнологічні засоби – CD-плеєри, мобільні телефони, відеомагнітофони. Тобто ті стандартні товари, які покупець раніше бачив, але купити наважився саме на сайті. Існує декілька видів розрахунку за ці товари. Найпопулярнішими з них є розрахунок безпосередньо з кур’єром при доставці або оплата пластиковою карткою. Якщо з першим все зрозуміло, то другий вид розрахунку ще не дуже поширений в Україні. Тут покупцеві потрібно бути уважним і не залишати номер свої картки на сайтах сумнівного походження. Якщо дані он-лайнової системи передаються без SSL (спеціального механізму, що шифрує дані при передачі їх зі сторінки, що відображається на моніторі), то вони можуть бути будь-ким перехоплені. Тому краще мати справу з сайтами, адреси яких починаються з https:// замість http://.
200 вітчизняних он-лайн магазинів – це в десятки разів менше, ніж у Росії. Це, звісно, не єдиний вид інформаційної діяльності, розвитком якого поступається Україна. Взяти, приміром, партнерські програми, що широко застосовуються в РФ. Суть їх полягає в тому, що на певному сайті розміщуються банери чи посилання на сайти партнерів, а на сайтах останніх такі ж посилання на ваш сайт. Іноді банери розміщуються на платній основі, проте для того щоб заробляти на такій рекламі, сайт повинен мати велику аудиторію.
Схожим видом діяльності займаються банерні мережі. Їхня система є своєрідною постійно діючою безкоштовною рекламною кампанією. Платіжною одиницею тут є покази. Ви обмінюєте кількість показів вашого банера на кількість показів банерів мережі на своєму сайті. Це співвідношення становить 7 до 10. Куди йдуть 30% показів вашого банера і чому саме стільки, відомо тільки адміністрації банерних мереж.
Інтернет-аукціони
Витрати на підтримку сайту аукціону невеликі – близько 10$ на місяць. Схема роботи досить проста – продавець заповнює відповідні форми, виносячи свій товар на продаж. Якщо бажає, якось виділяє його (за окрему плату) серед подібних. Згодом покупці пропонують свої ціни. У разі досягнення згоди покупець і продавець безпосередньо контактують один з одним, залишаючись анонімними для інших відвідувачів сайту.
Основний прибуток при створенні Інтернет-аукціону – відсоток від суми договору. Але це собі можуть дозволити розкручені аукціони. Такі, як російський Molotok.ru, або світового масштабу – www.ebay.com. Вітчизняні аукціони (torg.org.ua, tucha.km.ua, lotok.com.ua) отримують дохід на виділеннях лотів у дизайні сайту, розміщеннях лотів на „кращих” полях сайту. Головною перевагою тут є те, що такі послуги надаються, на відміну від реалізаційного відсотка, з доброї волі відвідувача. Іншими словами, основним грошовим джерелом аукціонів є контент-рішення і дизайнерські ходи. Це окрім реклами. Бо, як відомо, чим відомішим є сайт, тим вищою на ньому буде вартість розміщення реклами. Взяти хоча б рекламні акції. Наприклад, нещодавно на Molotok.ru ціна 500-доларового мобільного телефону сягнула 3500$. І це лише завдяки рекламній акції – телефон оздоблено логотипами одного скандально-відомого журналу. Таким чином щасливий покупець отримає ексклюзивну річ, а власник аукціону – свій відсоток.
Обмінні пункти WebMoney
Також є кілька можливостей заробляти гроші на співпраці з системою WebMoney. Найприбутковішим бізнесом є створення в мережі Інтернет обмінного пункту. Бізнес полягає у введенні та виводі з мережі титульних знаків WebMoney за замовленнями клієнтів, тобто обміні WMZ, WME і WMU на готівкові або безготівкові гроші та навпаки – в обміні грошей на титульні знаки WebMoney. Ця діяльність не потребує великих капіталовкладень, просто потрібні „вільні” гроші. Тобто створення обмінника не передбачає інвестування і тривалого чаклування над інвестиціями в очікуванні прибутку. Оптимальною буде сума від 2000$. Також для старту необхідно отримати персональний атестат, створити сайт і розмістити його в реєстрі обмінних пунктів. В принципі, можна обійтись і без атестації, але тоді сайт не потрапить до реєстру авторизованих пунктів, а це дуже ускладнить його роботу.
Найпоширеніший вид заробітку обмінних пунктів – спред, тобто різниця між курсом продажу і курсом купівлі титульних знаків. Наприклад, можна продавати 1 WMZ за 5,35 грн, а купувати за 5,34. Заробіток від обігу 1 WMZ становитиме 0,01 грн. Також можна отримувати прибуток за рахунок комісійних, які беруться з клієнтів за обмінні операції.
Для роботи потрібно створити сайт, на якому клієнт зміг би ввести суму, напрям обміну (введення чи вивід з мережі) і спосіб обміну. В off-line потрібно виходити, якщо клієнт замовляє обмін WM на готівку, тобто домовлятись про зустріч, якщо не обрано іншого способу розрахунку (банківський переказ, Western Unionтощо). Але першим свої зобов’язання повинен виконати клієнт, адже він має більше підстав довіряти вам, аніж вам – йому. Цей спосіб заробітку має ще багато тонкощів, які неможливо охопити в одній статті.
Довідка: Реєстрація доменного імені й користування ним протягом року коштуватиме вам від 12$ до 100$, залежно від кількості крапок у назві сайту (чим їх більше – тим дешевше). Хостинг веб-ресурсу коштуватиме приблизно 60$ на рік, у різних провайдерів по-різному. За статистичними даними, у 2003 році Інтернетом користувалися близько 8% населення України. У 2002 році ця цифра була 4–6%.
Альошин Олександр, директор компанії „Каре”, власник бізнес-порталу www.poshuk.com:
Розвиток нашої інформаційно-видавничої компанії починався без великих капіталовкладень – лише два комп’ютери. На базі класифікатора Держкомстату ще на початку дев’яностих ми створили класифікатор підприємств і видів їх діяльності. Потім поступово поновлювали цю інформацію. З часом почали співпрацювати з „Пошуком”. У них була технологія створення пошукової системи, у фірми „Каре” – бази даних з інформацією для продажу. Тобто відбулось злиття пошукової системи і баз даних.
Портал окуповується на рівні його технічного обслуговування, тобто хостинг, трафік. Важко назвати в Україні сайт, який би приносив прибутки. Найчастіше сайт діє паралельно з якимось іншим проектом, як додатковий продукт, підтримки та популяризації. У нас, наприклад, річна передплата на користування базами даних коштує 240 грн, цього вистачає на покриття витрат, також є невеликий приріст. Тобто спостерігається розвиток. Незабаром стартує новий проект – з “Метою”.
Максим Хомутін, медіа директор SputnikMedia.net
На початку створення компанії в SputnikMedia були інвестиції у декілька сотень тисяч доларів. Причому не тільки в BigMir, а також в Korrespondent, Afisha, UaSport. BigMir створений 2000 року. Потім – дворічний період безприбуткової діяльності. Лише упродовж останніх півтора року ми вийшли на прибутки. А повернути інвестиції ми зможемо приблизно через рік-два. Тобто, якщо взяти для прикладу інвестиції в подібний проект у розмірі 200 тис. доларів США, то перші півтора-два роки йде створення аудиторії і проект є збитковим. Потім триває три-чотирирічне відробляння цих коштів, вже після цього можливі прибутки. Однак справа ще і в тому, що на сьогодні ринок вже є сформованим, і починати такий проект, як BigMir, набагато важче, якщо взагалі є сенс.
Основне джерело прибутку проекту BigMir – реклама. Загалом, річний обіг усіх наших проектів становить приблизно 45% ринку Інтернет-реклами в Україні. За різними підрахунками, обсяг ринку Інтернет-реклами в 2003 році становив близько мільйона доларів.
Олексій Мась, власник і засновник www.sova.com.ua (2003 рік), засновник Uaportal (2000 рік)
Взагалі, пошуковий ресурс – це не легкі гроші. Створення його коштує приблизно 40 тис. доларів США, це якщо він буде діяти по Україні, плюс 20 тисяч на поточні витрати. Кількість людей, що обслуговуватимуть ресурс, залежить від того, як зробити систему. У нашому випадку вистачає однієї людини. “Сова” працює з 2003 року, я планую зробити його беззбитковим вже протягом півроку. Але в цьому разі багато що вже було готове до моменту відкриття сайту, отже, проект може швидше окупитися.
Сергій Шевченко для DEREVO
