21.05.2007 Коли ж і ким, врешті-решт, були побудовані Великі піраміди?
Арабське прислів`я свідчить: «Все на світі боїться часу, але час боїться пірамід».
“Зовнішніми формами Велика піраміда символізує принципи, що лягли в основу створення природи, одночасно ілюструючи тим самим принципи геометрії, математики, астрономії, астрології”
Олена Блаватська
Великими пірамідами в називають комплекс пірамід в Ґізі, неподалік від столиці Єгипту – Каіра, що належали фароаонам Хеопсу, Хефрену і Мікеріну. Піраміда Хеопса найбільша за розміром: її висота до майданчика на вершині – 137,3 м, а довжина сторони основи 233 м. Піраміда Хефрена трохи менша: її висота до майданчика на вершині 136,5 м, а сторона основи 215 м. І, нарешті, піраміда Мікеріна значно поступпається обом сусіднім як за висотою (62 м), так і за довжиною сторони основи (108 м).
Багато вчених упродовж століть намагаються розкрити таємниці стародавніх пірамід. Очевидно, що творці пірамід володіли унікальними знаннями і втілили їх в камені, осягнути повністю які не вдається і досьогодні.
Існують теорії про те, що піраміди були побудовані стародавніми цивілізаціями, набагато розвиненішими, ніж сучасні люди. А, можливо, їх будували гігантські люди або інопланетяни? Справді, ці монументальні споруди дуже загадкові, різноманітні і величні, пише Вікторія Тюріна на сайті Велика Епоха.
Комлекс Великих пірамід в Ґізі
Якщо дійсно піраміди були побудовані стародавніми людьми, то вони явно цікавилися зоряним небом і багато що про нього знали. Ймовірно, що в пірамідах вони заклали і хотіли передати майбутнім людям знання космічних законів... Комплекс пірамід побудований за небесним планом – “на землі, як на небі”.
У книзі Р. Бьювела і Е. Джілберта “Секрети пірамід” доводиться, що піраміди на плато Ґізу будувалися за єдиним планом відображення розташування зірок. Розташування і навіть величина трьох головних пірамід – Хеопса, Хефрена і Мікеріна відповідають розташуванню і величині трьох зірок Пояса сузір’я Оріона.
І якщо спробувати зрозуміти ці стародавні споруди, то виникне питання: чому ж комплекс так строго орієнтований на сторони світу і астрономічні явища? З якою метою це робилося? Чому це було так важливо? Монументи в Ґізі розміщені з чарівною точністю уздовж 30 паралелі. Точність цього розташування є загадкою, оскільки ніде в сучасному будівництві не вдалося досягти такої точності. Окрім цього, Велика піраміда (Хеопса) є математичною моделлю північної півкулі в співвідношенні 1:43200. Це число невипадкове, воно пов’язане з явищем, яке астрономи знають як «прецесія». Арабське прислів’я свідчить: «Все на світі боїться часу, але час боїться пірамід».
На космічному знімку добре видно чітке розташування пірамід
Досі єгиптологи б’ються над розгадкою призначення Піраміди. Ще в десятому столітті арабський історик Масуді стверджував, що вона є не тільки сховищем знань стародавніх єгиптян з астрономії, мистецтва і релігії, але й містить у собі «історичні та пророчі прогнози». А в 1865 році Роберт Мензієс висловив припущення, що якщо взяти за основу священний дюйм єгиптян і зміряти довжину внутрішніх покоїв піраміди Хеопса, то можна знайти хронологічні дати найбільш важливих подій минулого і майбутнього. Вузькі шахти, прокладені в стінах гробниць і оброблені з точністю дула гармати, теж є загадкою. Маловірогідно, що вони були зроблені тільки для вентиляції, як стверджують деякі єгиптологи. Шахти піднімаються з піраміди під певним кутом. Німецький інженер Рудольф Гантенбрінг досліджував південну частину Гробниці цариці за допомогою невеликої сучасної камери-робота і визначив, що шахту блокують кам’яні двері з металевими частинами. Ці двері ніколи не відкривалися. Інші шахти ведуть відразу вгору без перешкод. У 60-х роках астрономи довели, що шахти з дивовижною точністю спрямовані до зірок.
Замислюючись над цими явищами, виникають явні сумніви, що піраміди були побудовані єгиптянами для поховання фараонів...
При складних розрахунках розташування пірамід відповідно до небесних координат і небесних світил і при збігу в певний час ліній 3-х малих пірамід з лінією сонцестояння, виникає якась дата. Такий збіг був і в 10 642-10 546 рр. до н.е., тобто за половину періоду процесії до наших днів 25 920 років, як у стародавніх, або 25 729 років, за сучасними даними.
Якщо врахувати збіг обох координат з малюнком пірамід, то такий збіг може бути тільки один раз за період процесії! Значить, або це було 26 тисяч років тому, або буде в недалекому майбутньому. Річ у тому, що вісь обертання Землі здійснює круговий рух, описуючи конус за період близько 26 000 років. Це явище і називається прецесією, а період повного обороту осі називається Великим роком.
Дата, зафіксована пірамідами, може означати різне. Наприклад, це може бути час настання чергової планетарної катастрофи. Можливо, це дата повернення «богів», обіцяне богами «друге пришестя». Або вказано час, який був, можливо, 26 тисяч років тому і пов’язаний з якоюсь надзвичайною подією, наприклад, усесвітнім потопом і загибеллю всього живого на Землі.
Ці припущення можливі, якщо у минулому вісь Землі різко не міняла свого напряму.
Математичні таємниці Великих пірамід 
Комплекс пірамід у Ґізі й понині лишається загадкою. Пошуки відповідей на найрізноманітніші питання, пов’язані з ними, запаморочили голови багатьом дослідникам. Чому, наприклад, грані пірамід мають різний кут нахилу? У піраміди Хеопса він дорівнює 51° 52’, у Хефрена 53° 12’, а в Мікеріна 51°. Ці кути близькі один до одного. Але яка повинна бути в дійсності величина кута, який древні архітектори закладали в проект, а будівельники не змогли втілити їхній задум з потрібною точністю? Якої глибини зміст був закладений у цей кут?
Як одна з версій, – цей кут втілює в архітектурі пірамід математичне значення числа “пі”. Лише при куті ~ 52° периметр основи піраміди рівний довжині кола, радіус якого рівний висоті піраміди.
У співвідношення геометричних елементів піраміди закладений “золотий перетин” (співвідношення між апофемою бічної грані і половиною довжини основи піраміди), тригонометричні особливості, які, можливо, слідують з використаних побудов (тангенс кута нахилу бічної грані піраміди Хеопса рівний зворотному синусу цього кута).
Геродот, в свою чергу, свідчив, що площа бокової грані піраміди дорівнює квадрату її висоти...
Чому кут нахилу вхідного коридору в піраміді Хеопса дорівнює 26° 18’? Чому піраміди мають форму кристала? Чому вони розташовані в цьому місці, а не в іншому? Чому будівельні блоки мають визначене співвідношення сторін, а не якесь інше? Який характер має енергія пірамід і звідки вона береться? Подібних питань пірамідам можна задати дуже багато. Наша задача: постаратися відповісти хоча б на деякі з них у межах тих знань, що слідують з досягнень сучасної науки, і в межах тих можливостей, якими ми володіємо.
Поки можна сказати, що піраміди багатофункціональні. Крім своїх основних завдань, вони несуть у собі й інші знання. Ми постараємося також розібратися, що мала на увазі О. П. Блаватська, коли записала в 1877 році у своїй книзі «Ісіда без покривала» наступні слова: «Зовнішніми формами Велика піраміда символізує принципи, що лягли в основу створення природи, одночасно ілюструючи тим самим принципи геометрії, математики, астрономії й астрології».
Усі дослідники пірамід у Ґізі добре знають одну особливість у їхньому розташуванні: діагональ основи піраміди Хеопса лежить на одній лінії з діагоналлю основи піраміди Хефрена. Ця лінія як би зв’язує обидва гіганти в один комплекс. А от піраміда Мікеріна, як бідна родичка, стоїть осторонь і здається, що вона випадає з комплексу. Але це помилкове враження. Єдність усіх трьох споруд підкреслено саме таким їхнім розташуванням. І це доведено геометричними побудовами.
Як виявилося, центри основ усіх трьох пірамід лежать на дузі гіперболічної спіралі. Центр же самої спіралі розташований у долині Нілу на відстані 2 080 м на південний-схід від центра основи піраміди Хефрена. Або на відстані 1 910 м на південний-східу від центра основи піраміди Мікеріна. Можливо, тут на суші або на дні Нілу розташовується якийсь центр енергетичної зони, характер розподілу енергії якої в просторі може саме зображуватися гіперболічною спіраллю.
Що ж хотіли донести до нас древні, розташовуючи піраміди в такий спосіб? Не удаючись в усі подробиці, можна сказати, що в архітектурі пірамід “заховані”, крім числа “пі” і “золотого перетину”, формула молекули води й інших елементів, а розташування пірамід щодо сфінкса явно веде нас до моделі нашої сонячної системи... Що ж ще таять у собі ці комори знань для людства?..
Правда у бетоні 
Як були побудовані найбільш великі єгипетські піраміди? Вважається, що вони були складені з монолітних кам’яних блоків, вирубаних у каменоломнях, перевезених на значні відстані, піднятих нагору і покладених один на одного.
Дотепер не висунуто версії, що відповідає на всі питання, що стосуються технології зведення пірамід. Теорія про багатотисячну армію робочих, які вирубували, тягли і піднімали гігантські кам’яні блоки вручну або за допомогою примітивних інструментів, не витримує критики.
Що заважало єгиптянам вирубувати набагато менші за розмірами “цеглини” для будівництва?
На обговорення дослідники пропонують версію, що переважна більшість блоків великих єгипетських пірамід виконані з бетону.
Коли минуло багато століть, відрізнити бетонні блоки від вирубаних з тієї ж породи стає непросто, оскільки вони руйнуються, вивітрюються і здобувають вид “природних каменів”.
У 80-х рр. XX ст. французький хімік, професор Бернського університету Йосип Давидович, аналізуючи хімічний склад “монолітів”, з яких складені піраміди, висловив припущення, що “вони виготовлені з бетону”. Давидович визначив 13 компонентів, з яких бетон міг виготовлюватися.
Теорія виготовлення блоків для будівлі пірамід у викладі Давидовича виглядає так. Робітники розтирали за допомогою примітивних жорен або терок м’яку породу. Потім її просушували, зсипали в кошики і перевозили до місця будівництва. Кілька носіїв піднімали наверх кошики з порошком. Нагорі готували дерев’яну опалубку, заповнювали її порошком-сумішшю. Заливали воду, перемішували розчин. Після того, як блок був готовий, опалубку знімали. Переходили до наступного. Так зростала піраміда. Причому, при виготовленні гігантських блоків зовсім не обов’язково було цілком робити їх з рідкого розчину, що застигає. У розчин цілком могли насипати щебінь-наповнювач, тобто окремі шматки природної породи. Потрапляючи в розчин і застигаючи в ньому, вони дозволяли заощаджувати порошок, як, власне, робиться так і сьогодні, коли в розчин додається галька або щебінь.
У 1989 р. вийшла головна книга Й. Давидовича “Піраміди: вирішена загадка”.
Дослідники Фоменко і Носовський приводять яскравий доказ – уламок кам’яного блоку піраміди Хуфу (Хеопса), узятий з висоти п’ятдесяти метрів, із зовнішньої кладки піраміди. Він є відколом верхнього кута блоку. Максимальний розмір уламка близько 6,5 сантиметрів. Поверхня блоку покрита дрібною сіткою. Уважний розгляд показує, що це слід циновки, що була накладена на внутрішню поверхню шухляди-опалубки. На невеликій відстані від ребра блоку на неї з перекриттям була накладена інша циновка. Видно, що по краям другої циновки йде бахрома. Волокон, розташованих уздовж краю немає, вони випали. Як це звичайно і відбувається на неопрацьованому краї плетених полотнин. Верхня поверхня блоку, від якого відколовся цей уламок, була нерівна, хвиляста. Бетон при застиганні утворює саме хвилясту поверхню. І саме тому верхня частина блоку, що не торкається опалубки, має нерівну поверхню, а бічна поверхня – рівна, але сітчаста від слідів циновки. Якби це був випиляний камінь-блок, то його верхня поверхня нічим не відрізнялася б від бічної. Надто переконливо!
Як уже говорилося, ці сліди були знайдені на висоті 50 м. Але внизу слідів опалубки немає. Може бути, причиною цього є часті піщані бури в цих місцях.
Важко повірити в те, що фахівці, що займаються пірамідами “не помітили” цього разючого факту.
Теорія про бетонні блоки відповідає на багато загадок. Чому блоки пірамід не покриті тріщинами? Природний вапняк, будучи осадовою породою, має шарувату структуру, тому згодом у ньому неминуче з’являються природні тріщини, що йдуть уздовж шарів. А от бетон, будучи однорідним, аморфним матеріалом (оскільки був розмелений і перемішаний), тріщин не утворює. Чому на поверхні блоків пірамід відсутня “засмага”, що утворюється згодом на відкритій поверхні будь-якого природного каменю через те, що на поверхню каменю виходять зсередини різні хімічні елементи? Це пов’язано з кристалічною структурою природного каменю. А на бетоні “засмага” майже не утворюється. Оскільки кристалічна структура в ньому зруйнована при здрібнюванні породи в порошок.
Як будівельникам пірамід удавалося так точно підганяти один до одного кам’яні блоки? Адже товщина швів між блоками дорівнює приблизно 0,5 мм. Але якщо верхній блок робився з бетону, прямо на місці, то між ним і нижнім блоком щілини не виникало. Рідкий цемент наливався в дерев’яну опалубку зверху і цілком повторював хвилясту форму нижнього блоку. А тонкі шви утворилися завдяки найтоншому шарові вапняного розчину, через те, що будівельники пірамід спеціально розділяли сусідні блоки, щоб вони не прилипали один до одного. Єдина монолітна конструкція неминуче тріснула б під впливом внутрішніх напружень. Уникнути внутрішніх напружень можна було лише склавши піраміду з окремих блоків.
Відкриття Давидовича пояснює ще одну загадку. У піраміді Хуфу (Хеопса) в одній із камері стоїть великий гранітний саркофаг, що за своїми розмірами не міг пройти крізь більш вузькі ходи і двері, що ведуть у приміщення, де він знаходиться. Давидович дає зовсім чітку і просту відповідь. Великий саркофаг був відлитий на місці з геополімерного бетону.
Давидович описує, як у 1982 р. він зустрівся з відомим французьким єгиптологом Ж. Ф. Лауером. Лауер вручив Давидовичу два зразки каміння з різних пірамід. У результаті хімічного аналізу в двох різних лабораторіях було виявлено, що зразки виготовлені зі штучного каменю, а не є фрагментами природної породи. Виявилося, що вони містять хімічні елементи, що не зустрічаються в природних породах.
Слід зазначити, що не тільки піраміди були зроблені з бетону, але і всі статуї, обеліски, посуд з пірамід і т.п...
То чи дійсно єгиптяни є будівельниками Великих пірамід? Багато вчених ігнорують результати досліджень, що суперечать теорії еволюції, наполегливо і незважаючи ні на що продовжуючи її відстоювати. Так або інакше, питання залишається відкритим.
Вікторія Тюріна. Велика Епоха та Аратта-Україна
