БТБ net - мій швидкісний інтернет. Roads? There, where we go - we don't need roads!

• Користувачам
  • В локальній мережі БТБ з'явився НОВИЙ СЕРВІС
  • УВАГА! ВАЖЛИВО!
  • ДЛЯ АБОНЕНТІВ
  • Кабельне телебачення БТБ
• Наші сервіси
  • 
    
  • Відео-архів
    
  • Радіо (Kickradio)
    
  • Вид на Борислав з космосу
    
  • Встановіть панель інструментів БТБ
    
  • Персональна сторінка абонента
    
  • Радіо МОЛОДЕ
    
• Варто глянути
  Погода
  Погода у Бориславі
  Погода у Трускавці
  Погода у Дрогобичі
  Погода у Львові
  Погода по всій Україні
  
  Web Development
  
  Украинская Баннерная Сеть

  L'viv

  

  

  

  
  FormatFactory download

20.10.2006      Юліанський і григоріанський календарі

Юліанський календар був розроблений групою александрійських астрономів на чолі з Созігеном і введений Юлієм Цезарем 1 січня 45 року до Різдва Христова. Рік встановлюється рівним 365.25 діб, три роки по 365 днів потім високосний 366 днів за рахунок 29 лютого. Спочатку додатковий день вставлявся перед 24 лютого и називався двічі шостим (лат. бісекстус, звідси високосний) перед березневими календами (див. Римський календар – нижче ).

Юлій Цезарь також впорядкував число днів в місяцях по такому принципу : непарний місяць має 31 день, парний – 30. Лютий в простому році має 29 днів в високосному – 30. В нових місяцях повністю збереглось положення нон і ід, але у зв’язку зі збільшенням тривалості в деяких місяцях збільшилось число дній до календ. На час реформи календар відійшов від сезонних змін року на 90 днів, в зв’язку з чим в останньому місяці старого календаря було вставлено три місяці : мерцедоній (23 дні) і два безіменних місяці (33 і 34 дні) між листопадом і груднем.

У новому календарі рахунок днів був початий з молодого місяця, це випало на 1 січні, на цей же день був перенесений початок року (в риському календарі рік починався 1 березня).

Однак римські жреці запутали календар, проголошуючи високосним кожен третій рік. Між 44 і 9 рр. до Р.Х. було 12 високосних років зімість 9 (мали бути 41,37,...,13,9 рр. до Р.Х. а були 42,39,...,12,9 рр. до Р.Х.). Положення виправив імператор Август – з 9 р. до Р.Х. по 8 р. після Р.Х. високосних років не було. Також при Августі поширилось застосування семиденного тижня (до того був 8-ми денний, дні відповідали літерам алфавіту). В честь Августа місяць Sextilis був переіменований в Augustus, також до нього додали один день, забравши його в лютого. З вересня один день був перенесений на жовтень, а з листопада на грудень. Кількість днів стала такою, як в сучасному календарі. В І і ІІ століттях було ще кілька спроб перейменування місяців календаря : вересень (September) в тіберіус (імператор Тіберій), потім в антоніус (імператор Антоній Пій) і коммодус (імператор Аврелій Коммод), а жовтень (October) в доміціанус (імператор Доміціан).

Через те, що тривалість тропічного року рівна 365.2422 настання сезонних явищ припадало на більш ранні дати, також постійно зміщувалось свято Пасхи. 24 лютого 1582 року Папа Григорій ХІІІ прийняв пропозицію астронома Луіджі Лілія Джиральді і Кристофера Клавія і видав булу, згідно якої після 4 жовтня наставало 15 жовтня і високосними залишались тільки ті роки, які діляться на 400, тобто 2100, 2200, 2300 роки високосними не будуть. Григоріанський календар також не абсолютно точний, рік в ньому довший від тропічного на 26 секунд, доба набігає за 3323 роки.

Новий стиль в Україні був заведений Центральною Радою 1 березня 1918 року для цивільного вжитку (різниця між старим і новим стилем становила 13 днів), і таким чином після 1 березня 1918 року настало 14. А в православних церквах літочислення і нині ведеться за старим стилем, тобто відставання йде на 13 діб.

Таблиця 1. Хронологія переходу з юліанського календаря на григоріанський

Римський календар

Ранній римський календар частково був запозичений у греків. Рік починався з 1 березня і складався з 304 днів в 10 місяцях: Martius (31), Aprilis (30), Maius (31), Junius (30), Quintilis (31), Sextilis (30), September (30), October (31), November (30), December (30).
61-денний період між груднем і березнем не мав назви. В перший новий місяць весни оголошувався початок року.

Перший день місяця римляни називали календами (від calare – проголошувати), сьомий день в чотирьох довгих місяцях і п’ятий в решті називався нонами. 15-те число в довгих і 13-те в коротких місяцях називались ідами. День перед календами, нонами і ідами називався канун. При цьому дні рахувались не в перед, як зараз, а в зворотньому напрямку, наприклад XVII Kalendas Februarias – 17 день до лютневих календ (14 лютого), IV Nonas December – 4 день до грудневих нон (2 грудня).

Римський імператор Нума Помпілій (Numa Pompilius 715-673 до Р.Х.) ввів лютий і січень між груднем і березнем, збільшивши тривалість року до 354 або 355 днів. В 450 р. до Р.Х. лютий був перенесений на його сучасне місце між січнем і березнем. Кількість днів в місяцях стала такою : Martius (31), Aprilis (29), Maius (31), Iunius (29), Quintilis (31), Sextilis (29), September (29), October (31), November (29), December (29), Ianuarius (29), Februarius (28).

Щоб компенсувати недостачу днів у році, був введений додатковий місяць Intercalans або Mercedonius (22 або 23 дня), який вставлявся кожного другого року між VII і VI днями до березневих календ (23 і 24 лютого). Кількість днів у році римського календаря чергувалась в такій послідовності : 12 міяців, 355 днів
13 місяців, 377 (355 + 22) днів
12 місяців, 355 днів
13 місяців, 378 (355 + 23) днів
Відповідно в середньому в році було 366 1/4 днів, це виклакало потребу викидати дні. Як правило, після 8-ми річного циклу викидалось 7 днів.

Походження назв місяців
Martius — от імені бога Марса
Aprilis — від лат. aperire – ‘розкривати’ або apricus – ‘зігрітий сонцем’, був присвячений Венері)
Majus — від імені богині землі Маї)
Junius — від імені богині неба Юнони)
Quintilis — ‘пятий’, пізніше Julius в честь Юлія Цезаря
Sextilis — ‘шостий’, пізніше Augustus честь імператора Августа)
September — сьомий
October — восьмий
November — дев’ятий
December — десятий
Januaris — від імені бога Януса)
Februarius — месяц очищень, присвячений богу підземного царства Фебруусу).

The Julian and Gregorian Calendars

Powered by Textpattern and the Mallow theme.