07.09.2006 Росіяни - це асимільовані східні українці та фінно-угри
Учені – антропологи з лабораторії генетики популяції людини Медико-генетичного центру Російської академії медичних наук минулого року вперше у російській історії оприлюднили сенсаційні факти: російський люд – це прямі родичі фінно-угрів і східних українців.
До таких приголомшуючих результатів, учені прийшли в результаті трирічних досліджень за трьома напрямами: по частоті і поширеності прізвищ, по дерматогліфіці (малюнку папілярних візерунків на шкірі та пальцях), а найголовніше, на основі масштабної генетичної експертизи ДНК російського населення, повідомляє мордовський сайт www.mari.ee.
Головні молекулярно-генетичні результати готуються до публікації у вигляді монографії «Російський генофонд», пише газета «Коммерсантъ-влада» .
Самоідентифікації російського народу довгий час заважала радянська державна ідеологія інтернаціоналізму. Додатковою перепоною послужив розгром в Радянському Союзі генетики як науки і підміна її мічурінською псевдонаукою, згідно якої спадковості взагалі не існувало в природі. Ситуація почала змінюватися лише в кінці 1960-х років, коли американські учені опублікували сенсаційні результати дослідження генотипу типового американця. Результат генетичного скріннінга населення США дійсно виходив за рамки академічної науки і викликав у американських громадян справжній шок. Виявилось, що за неповних 200 років американської державності її еталонний громадянин – білий, англосакського походження і протестантського віросповідання – став генетично на 30% негром. Результати американців зацікавили радянських чиновників, тому в СРСР були створені перші лабораторії по генетиці популяції людини. Займалися вони виключно вивченням спадковості малих народів, а більшість отриманих результатів відразу отримували гриф “для службового користування”. Дослідження ж титульної нації можна було проводити тільки антропологічними методами.
На жаль, частину останнього дослідження росіян через нестачу державного фінансування ученим довелося виконувати спільно із зарубіжними колегами, які на багато результатів наклали мораторій до виходу сумісних публікацій в науковій пресі.
Проте, учені все ж таки поділилися деякими даними досліджень. Так, по Y-хромосомі генетична відстань між росіянами і фіннами складає 30 умовних одиниць. А генетична відстань між російською людиною і автохтонними угро-фінськими народностями, що проживають на території РФ, рівна 2-3 одиницям. Простіше кажучи, генетично росіяни майже ідентичні комі-зирянам, мордві, марійцям і вепсам. Західніше така ж ідентичність спостерігається з боку східних українців.
Дані отримані на основі передових методів ДНК-аналізу: секвенірування (прочитання по буквах генетичного коду) мітохондріальної ДНК і ДНК Y-хромосоми людини.
Мітохондріальна ДНК передається по жіночій лінії з покоління в покоління практично незмінною. А Y-хромосома є тільки у чоловіків і тому теж практично без змін передається чоловічому потомству, тоді як решта всіх хромосом при передачі від батька та матері їх дітям тасуються природою, як колода карт перед роздачею. Таким чином, на відміну від непрямих ознак (зовнішній вигляд, пропорції тіла), секвенірування мітохондріальної ДНК і ДНК Y-хромосоми безперечно і прямо свідчать про ступінь спорідненості людей.
Антрополігчні дослідження були поверхневими
На жаль, антропологи не пішли далі за створення фотопортретів типових представників російського населення різних областей країни і не наклали їх один на одного, щоб отримати зовнішність абсолютної російської людини. Журналістам вони пояснили це нібито науковою неінформативністю подібної роботи, але врешті-решт були вимушені визнати, що за таку фотографію у них могли виникнути неприємності на роботі.
На жаль, в основному чорно-білі старі архівні фото осіб російських людей не дозволяють передати зріст, статуру, колір шкіри, волосся і очі російської людини. Проте антропологи створили словесний портрет росіян чоловіка і жінки. Це середньої статури і середнього зросту світлі шатени зі світлими очима – сірими або блакитними. До речі, в ході досліджень також був отриманий і словесний портрет типового українця. Відрізняється еталонний українець, від російського тільки кольором шкіри, волосся й очей – він, за висновками російських антрополгами, смуглявий брюнет з правильними рисами обличчя та карими очима. Кирпатий ніс опинився абсолютно не характерним для східного слов’янина (зустрічається тільки у 7% росіян і українців), типовіша ця ознака для німців (25%).
Дешево, але інформативно?
Отримавши грант РФФІ, учені з лабораторії генетики популяції людини Медико-генетичного центру Російської академії медичних наук вперше у вітчизняній історії змогли на три роки повністю зосередитися на вивченні генофонду російського народу, а не малих народів. А обмеженість фінансування лише стимулювала їхню винахідливість. Вони доповнили свої молекулярно-генетичні дослідження аналізом частотного розподілу російських прізвищ в країні. Такий метод був дуже дешевим, але його інформативність перевершила всі очікування: порівняння географії прізвищ з географією генетичної ДНК-маркера показало практично повний їх збіг.
На жаль, інтерпретації аналізу прізвищ, що з’явилися в ЗМІ після першої публікації даних в спеціалізованому науковому журналі, могли створити мінливе враження про мету і результати величезної роботи учених. Як пояснила керівник проекту доктор наук Олена Балановська, головним було не те, що прізвище Смірнов виявилося поширенішим серед російських людей, чим Іванов, а те, що вперше був складений повний список істинно російських прізвищ по регіонах країни. При цьому ученим довелося витратити масу часу, збираючи російські прізвища власними силами. Центрвиборчком і виборчі комісії на місцях навідріз відмовилися співробітничати з ученими, мотивуючи це тим, що тільки за умови секретності списків виборців вони можуть гарантувати об’єктивність і чесність виборів у федеральні і місцеві органи влади.
Критерій для включення в список прізвища був дуже м’яким: воно включалося, якщо протягом трьох поколінь в регіоні жили не менше п’яти носіїв цього прізвища. Спочатку були складені списки по п’яти умовним регіонам – Північному, Центральному, Центрально-західному, Центрально-східному і Південному. У сумі по всіх регіонах набралося близько 15 тис. російських прізвищ, більшість з яких зустрічалися тільки в одному з регіонів і відсутні в інших. При накладенні регіональних списків один на одного учені виділили всього 257 так званих “спільноросійських прізвищ”.
Цікаво, що на завершальному етапі дослідження вони вирішили додати в список Південного регіону прізвища жителів Краснодарського краю, чекаючи, що переважання українських прізвищ нащадків запорізьких козаків, виселених сюди Катериною II, відчутно скоротить спільноросійський список. Але це додаткове обмеження скоротило список спільноросійських прізвищ всього на 7 одиниць – до 250. З чого, на думку російських дослідників, витікав очевидний і не для всіх приємний висновок, що Кубань населена в основному російськими людьми. А куди поділися і чи були взагалі тут українці – велике питання для учених (редакція “Аратти” може допомогти російським дослідникам – під час паспортизації сільського населення в 50-х роках, українські прізвища масово замінювалися “по пачпорту” їхнім російським “аналогом” – так Ковальчук ставав Ковальовим, або Сіренко – Сєровим і т.д.).
Результати дослідження – річ політична?
Як справедливо побоюються самі учені, оприлюднення результатів може мати непередбачувані наслідки для Росії і світового устрою. Дійсно, адже розголошення цих дослідженнь не тільки вибивають ґрунт з-під ніг російського націоналізму, але і найбезпосередніше свідчать, яким чином з карти Стародавньої Русі зникли цілі угро-фінські племена: мері, мурома і т.д. Просто вони стали російськими.
Більш того, фінно-угри і сьогодні є «постачальниками» свіжого генетичного матеріалу для відтворення російського населення. Наприклад, всього лише за десятиліття чисельність мордовського народу скоротилася на цілу чверть.
Тоді тим більше незрозуміла позиція російської влади щодо утиску прав людини в угро-фінських республіках. Адже, здавалося б, прямою турботою властей мало бути створення для «материнських» етносів найбільш сприятливих умов – з метою власних же інтересів. Поки до більшості російських політиків цілком можна застосувати слова найбільшого політика часів вікторіанської Англії Бенджамена Дізраелі: «У політиці зараз так багато брехні, що якби я мав брата, я б назвав його двоюрідним».
Єлєна Кузьміна
